Настоянка “Прополісу”

Прополіс (бджолиний клей) комахи використовують, як будівельний матеріал у вулику. Але готують його самі, збираючи речовини з смолистих нирок дерев, що розпускаються, збагачуючи своїми ферментами. У складі прополісу велика кількість корисних речовин, тому він та його настоянка мають безліч лікувальних властивостей.

У настоянці прополісу міститься понад 250 хімічних сполук. Немає нічого дивного в тому, що лікувальні властивості спиртової настоянки прополісу високо цінуються у домашній медицині.

До складу настоянки на спирту входять: органічні кислоти та жирні кислоти; ефірні масла; залізо, марганець та цинк; мідь та йод; калій; дубильні речовини; поліфенольні сполуки; смоли та віск; вітаміни – А, РР, В2, В3 та В6; аскорбінова кислота; флавоноїди; корисний квітковий пилок; терпенові кислоти.

Настоянка прополісу має дуже широкі лікувальні властивості. Вона використовується при:

• простудного характеру: застудi, грипі, ангіні, ГРВІ, ГРЗ;

• кістково-м’язового апарату: болях в області спини, остеохондрозі, артрозі, артриті;

• серцево-судинної системи: підвищеному тиску, варикозі, атеросклерозі;

• дихальної системи: бронхіти, запаленні легень, туберкульозі;

• ЛОР-органів: гаймориті, нежиті, тонзиліті, синуситі, трахеїті, дифтерії, отиті;

• органів травлення: метеоризмі, гастриті, коліті, дуоденіт, виразці, гепатиті;

• нервової системи: надмірній збудливості, безсонні;

• органів сечовидільної системи: цистит, нефрит;

• репродуктивної системи: ерозії, молочниці, міомі, ендоцервіциті, кольпіті, клімаксі;

• аденомі простати, простатиті, імпотенції;

• залоз внутрішньої секреції: цукровому діабеті;

• шкірного покриву: акне, фурункульозі, псоріазі, екземі, мікозі, дерматиті, алопеції, ранах, пролежнях;

• стоматологічного характеру: стоматиті, пародонтиті, пародонтозі.

Способи застосування: настойку прополісу застосовувати місцево дорослим та дітям віком від 3 років у вигляді аплікацій, полоскань, промивань, а також призначати у формі інгаляцій.

У випадку мікротравм та гнійних захворювань шкіри настоянку прополісу наносити тампоном на уражену ділянку 1–3 рази на добу.

Під час лікування зовнішнього гнійного отиту, після туалету слухового проходу у вухо вводити тампон, змочений настоянкою прополісу (на 1–2 хвилини 2–3 рази на добу) або закапувати по 1–2 краплі настоянки прополісу 3–4 рази на добу.

У разі хронічного тонзиліту і фарингіту слизову оболонку змащувати 1–2 рази на добу протягом 8–15 днів. Крім того, при тонзиліті настоянку прополісу застосовувати для приготування інгаляційного спиртово-водного розчину у співвідношенні 1:20. Проводити 1–2 інгаляції на добу, курс лікування — 7–10 днів.

У разі хронічного гаймориту промивати гайморові пазухи розчином, приготовленим із настоянки прополісу і 0,9% розчину натрію хлориду (у співвідношенні 1:10) 2 рази на добу протягом 2 тижнів.

У разі пародонтозу настоянку прополісу вводити на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин. У разі поверхневих ерозій і уражень слизової оболонки порожнини рота для полоскання застосовувати розчин, приготовлений з 15 мл настоянки прополісу на ½ склянки теплої води, 4–5 разів на добу протягом 3–4 днів.

Перед застосуванням рекомендовано проконсультуватись з лікарем.