В усі епохи всі народи, що жили на території України, виготовляли медівку.
Геродот, описуючи Скіфію, згадує, що тут було багато бджіл і меду. Пріск Панійський, описуючи побут скіфів, пише, що вони пили напій під назвою «мед». З меду можна виготовляти медівку, пиво, квас, чаї, а також горілку, бренді, бальзам. Найпоширенішим і найвідомішим у минулому був напій під назвою «медове вино», «медівка», «питний мед». Це – алкогольний напій міцністю від 8 до 18 градусів об’ємних, отриманий шляхом натурального зброджування (без додавання спирту) медового сусла – тобто суміші меду і води. До суміші меду і води можна додавати плодоягідні соки, або лікарські трави. Медівка є природним натуральним продуктом, живим вином. Консерванти і стабілізатори при виробництві медівки не використовуються. Медівка вважалося кращим народним алкогольним напоєм України аж до 17 ст., поки не з’явилася горілка.
